Одного серця! так мало, так мало,
Одного серця треба мені в світі,
Щоб біля мого коханням дрижало –
Серед найтихіших був би тої миті.
Одних уст треба, звідки б вічність цілу
Пив напій щастя устами моїми,
І очей двоє, куди б глянув сміло –
Там себе бачив святим між святими!
Одного серця, двоє ручок білих,
Щоб мої очі ніжно затулили,
Щоб мені снився ангел мій крилатий,
Котрий в обіймах несе мене в небо.
Одного серця! Як же мало треба...
Однак я бачу – хочу забагато!
Adam Asnyk
Jednego serca! tak mało, tak mało
Jednego serca! tak mało, tak mało,
Jednego serca trzeba mi na ziemi,
Co by przy moim miłością zadrżało,
A byłbym cichym pomiędzy cichemi.
Jednych ust trzeba, skąd bym wieczność całą
Pił napój szczęścia ustami moimi,
I oczu dwoje, gdzie bym patrzał śmiało,
Widząc się świętym pomiędzy świętymi!
Jednego serca i rąk białych dwoje,
Co by mi oczy zasłoniły moje,
Bym zasnął słodko, marząc o aniele,
Który mnie niesie w objęciach do nieba.
Jednego serca! Tak mało mi trzeba...
A jednak widzę, że żądam zbyt wiele!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376513
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 09.11.2012
автор: Валерій Яковчук