Мене життя вже полонило
і думаю це не спроста,
життя мені дарує крила
і я лечу у небуття.
В якому я сильніший вітру,
в якому я твердий як сталь,
життя усіх нас закаляє
і ми повіримо й в Грааль.
Однак не вірна це ідея
повірити в невірну суть,
і ми дійдемо до реалій
які у вись нас віднесуть.
В яких ми будемо пірнати
в яких будемо ввишинні,
однак не будемо жаліти
за вже прожиті нами дні.
Це буде правильна ідея,
на даний час - на все життя,
це буде вірне оправдання
у кого є в душі чуття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376710
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2012
автор: задумливий