Вона його не цінує,
Плює майже з кров’ю в душу.
А він квіти їй малює,
То гуашшю, то просто тушшю.
Вона його не цілує,
А губи ж горять, палають.
А він тільки дні рахує,
І любить…Про це всі навколо знають.
У нього душа, мов квітень
І мужнє плече атланта.
Він любить торкатись квітів,
У ньому живуть таланти.
Кидаєш його… чи губиш.
Втрачаєш,..як це назвати?
Та перш ніж кричати, що любиш
Навчись сперш його цінувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2012
автор: Влада Грушицька