Вона тільки прокинулась і вже в контакті… ще зовсім заспані очі, а від втоми навіть рухатись не хочеться….. та бажання слухати музику сильніше за будь-яку втому…. грає її улюблена пісня «Penelopa Cruz – Cocaine» ….. я кожен раз її чую замість гудків, коли вона не бере трубки … а коли ми разом, часто слухаємо «Михайла Хому (Дзідзьо) – Наречена» … так наївно… по-дитячому мріємо, що ти будеш моя наречена… Десь на березі річки… в колі близьких людей… буде цей щасливий день… на весіллі в тебе обов’язково буде дві сукні…казково-біла денна … а вечірня - найрозкішніша… що кожен чоловік із заздрістю проводжатиме поглядом ту, що стане навік моєю… ту, що не буде більше ні з ким… вона ж належатиме тому, хто її безмежно кохає… мені … І навіть зараз замріявся, адже розповідав про її улюблені пісні... Та насправді, не важливо, яку вона любить музику: адже її оживляє любий ритм … він вселяється кожною ноткою в її клітини, наповнюючи юне і втомлене тіло енергією життя…. Босоніж…. по холодній підлозі …. дрібними крочками…. дотягується до холодильника ….. Ананасовий сік…. це ж її улюблений …. а вона навіть не підозрює, що я його терпіти не можу …. І кожен раз коли купуємо сік, я завжди беру її улюблений…. А знаєте, а я й навіть його полюбив ….. Вона любить читати романи, хоча про любов ніколи не знала….. І чого вона добавляє «Вконтакті» до друзів всіх хлопців, які роблять запит на дружбу? Хоча…. це ж не важливо, це ж просто «контакт»…. Ну не буде ж вона з ними зустрічатись - вона ж мій вірний Хом’ячок …. в неї такі гарні та пухкенькі щічки…. а вона мене називає Їжачок, тому що я часто ображаюся - «наїжачуюся» … Я ненавиджу китайські «Айфони», адже кожен раз додзвонююся до неї з декількох раз….. він часто в неї вимикається - ні з того ні з сього….. і от через цих китайців я не сплю ночами, переживаючи за свою маленьку дівчинку… яку кохаю до безумства… яка стала для мене цілим світом … цілим океаном щастя. А тепер... океаном болю… таким глибоким, що навіть зараз я все не можу його перепливти ... А я усе не вірю… я хочу взяти той клятий телефон, хочу почути коханий голос і байдуже, що ота казка закінчилась… закінчилась навіки палаючим, вогненним словом "Зрада"...... А я згадую, як ти чинила зі мною і навіть уявити не можу, щоб я був здатен на таке... А я так хочу, щоб ти відчула… зрозуміла, як рвалось на шмаття моє серце… як вистукувало у висках - "зрада!!!... зрада!!!", ти не відчуєш ... ти не знала зради ... То я зраджу тебе хоч у рядках… нехай уявно … бо в житті... я би не зміг ... кляте кохання... Якщо колись, від нічого робити, ти забредеш у світ моїх віршів… читай … можливо і твоя душа завиє від пекучого болю... Читай!!! … Ти цього варта!!! Нехай мій біль заб’ється в твоїм серці… нехай оселиться у нім... навік ... аби нікому… нікому більше не завдала такого болю...
Сьогодні слухаю Пенелопу Круз,
І що це зі мною - мабуть я загруз,
А ввечері п’ю ананасовий сік,
Хоч інший купити я все таки міг.
Ніколи в житті не читав романи,
Мабуть, мене хтось уже заарканив,
Та ні, то здалося! Вмикаю «контакт»…
О, як це прикольно … іду на контакт.
Тут море можливостей, море пригод…
Та все надоїло - піду я в народ,
Зустріну дівчИну - файну красуню,
Не те, що «вконтакті» - я не жартую.
Ми вип’ємо кави… почнеться прогрес,
І тут обломав тихий звук еСеМеС -
Кохана дзвонила, разів уже п’ять,
За голову взявся: "Твою-мою мать"
«О, ні не хвилюйся кохана - я сплю,
Про тебе лиш мрію, тобою живу,
Ну, а ти іди спатки, мій хом’ячок,
Я ніжно цілую тебе. Твій їжачок»
Що ж це робити? Тут дівка під боком,
Кохана дзвонить, на лихо, так довго.
Не хитро придумав: «Turn Off» телефон,
А завтра я скажу: Це глючний iPhone!!!
Turn off (терн оф) – вимикати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2012
автор: Салтан Николай