Відкритими очима видно тільки половину,
Відкрите серце добре чує все.
І мучиться. І злу важку лавину
На нього сумнів холодно несе.
Одна лиш певність, як немає сил,
Та певність те, що й мертве воскрешає.
Коли з-під ніг, як лід, скресає тил,
Мене щось з прірви в небо підіймає.
10.11.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377034
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.11.2012
автор: Люба Скоробогата