Це коли б ти благав: не тепер, не сюди,
То ніжніше, то різко, то швидко.
Я б на кожнім ривку залишала сліди
Свої пальці на глянцеву плитку.
Підборіддям упершись у милість стіни,
Твої руки вкусивши, як миску..
Я б у твій океан запускала човни
Під тріумфи піввигукописку.
Це коли б ти ковтав мої губи ноп-стоп.
Дмухав ніс. Втратив курс і сили...
Семибальний наш шторм із намилених поп...
І дарма, що ми всіх затопили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377195
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2012
автор: Келя Ликеренко