І знову тиша... Знову порожнеча...
Годинник монотонно вторить серця стук.
І одинокість тягарем лягла на плечі,
Гнітючості невидимий, болючий звук.
А хочеться в твоїх обіймах заховатись
Від гострого, пекучого дощу,
В твоєму серці тихим ехом озиватись,
І ніжним тішитись " Тебе не відпущу!"
Та що поробиш... Мрії нездійснЕнні.
Душа ж втомилася від болю і образ.
Лишилися лиш теплі сни осінні,
І повні ніжності шматки любовних фраз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377247
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2012
автор: Рижулька