Цибатий день вибрикує лошам…

Цибатий  день  вибрикує  лошам,
Горобеням  купається  в  пилюці...
Вже  третю  ніч  надію  воскреша
Тужливий  хор  у  вичахлій  багнюці.

І  заклинає  спеку  мовчазну,
Щоб  духом  гроз  вагітніти  воліла!
Під  ревний  плач  до  ранку  не  засну,
Пильнуючи  комарство  знавісніле.

Якщо  в  дрімоту  раптом  западу,
Укотре  дійство  бачитиму  любе:
Грайливий  дощ  прискорює  ходу,
Щоб  до  рубця  змочить  мойого  чуба.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377401
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.11.2012
автор: Олег Завадський