Дві дороги за обрій послало життя,
але вибрати треба одну лиш.
Одна - лаври хоробрим, одна - забуття,
але жодну із них не обдуриш.
Дві дороги до тризни, як ніч і як день,
як контраст поміж чорним і білим,
одна - ім"я Вітчизни, а інша - мішень,
і кордоном між ними є віра.
Перша - як лейтмотив, хоч гориста й стрімка,
ну а інша в дурмані спокуси -
її Каїн стелив, мед розлив по гріхах,
а та перша терниста - Ісуса.
Он ця в небо веде на гору воскресінь,
та - в палаюче море спускає,
Пекло або Едем обере Ян і Інь...
Дві дороги на тлі небокраю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377437
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.11.2012
автор: Борода