Світлої пам’яті моїх батьків

Вже  півні  проспівали  ранок.
Я  не  спала  ще  досі,  ні.
Креслить  загравою  світанок
Малюнки  на  моїм  вікні.
Як  пахне  бузково  хата,
І  вишня  цвіте  у  саду.
Юносте  моя  крилата
Я  до  тебе  у  гості  іду.
Поверни  мене,  юносте  мила,
У  далеке  моє  село.
Поверни  мені  кого  любила,
Як  давно,  як  давно  це  було.
Я  присяду  у  трави  шовкові,
Обцілую  кульбаби  цвіт.
Тато,  мама  живі  і  здорові,
Ми  щасливі  на  цілий  світ.
Їхні  руки  тепер  цілувала  б,
Порошинки  здувала  би  з  ніг.
Якби  юність  тоді  пам’ятала,
Що  не  вічний  батьківський  поріг.
Вже  сонечко  кліпає  в  шибку,
Підніматися  треба  мені.
Пролетіла  так  ніченька  швидко,
І  життя  промайнуло  як  в  сні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377503
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2012
автор: Надія Голіней