ЗДОРОВ’Я УКРАЇНЦІВ

1                

Дійшла  звістка  що  у  Львові

Не  всі  мешканці  здорові.

Та  ще  кажуть  що  у  Харкові

Взимку  люди  дуже  харкали.

А  у  місті  у  Херсоні

Всі  страждають  від  безсоння:

-  Важкі  вродили  кавуни,

Не  здатні  впоратись  вони.

А  в  місті  –  Маріуполі  

Сонце  в  людей  поцупили.

В  Запоріжжі  та  на  пляжі

Весь  пісок  у  чорній  сажі,

Через  місто,  нам  рідненьке,

Біжить  річечка  руденька,

Та  в  Дніпро  несе  отруту,

Й  мешканцям  щоденну  смуту.

То  й  біжить,  хоч  невеличка,

Найбрудніша  в  світі  річка,

Риба  дохне  у  Дніпрі,

Все  долають  хабарі.

А  ось  у  Миколаєві

Президента  люди  лаяли,

Що  він  у  морі  Чорному

На  скутері  моторному

Потопив  російський  флот

І  потрапив  у  дефолт.

Тобто,  ми  тепер  –  нікчеми,

Маєм  деякі  проблеми.

Ні  Москва,  ні  Вашингтон

Вже  не  лізуть  в  наш  затон,

Всі  злякались  літ  на  триста

Президента-скутериста.

 

                           2  

Лише  наші  вороги

Не  забули  про  борги

І  давай  метикувати

Звідки  нас  атакувати.

 

                           3

Та  живіть  собі  як  люди

Скоро  нас  самих  не  буде,

Бо  ми  всі,  такі  дурні,

Вже  знаходимось  на  дні.

А  тут  ще  свинячий  грип

Як  той  банний  лист  прилип

І  давай  косить  людей

Без  кордонів  та  ідей.

У  Керчі  відчули  скруту

Після  танкеру  мазуту;

Там  бички  тепер  плямисті

Як  же  їх  нам  можна  їсти?
                   

 

 

                           4

А  ось  в  нашій  у  столиці,

Депутати  круглолиці

Не  збираються  хворіти,

Бо  їм  треба  «руки  гріти»,

Ми  повинні  зрозуміти  –  

Дома  в  них  голодні  діти,

Ще  в  них  є  старі  батьки

Що  живуть  як  жебраки.

А  до  нас  завозять  ліки

Взагалі  якісь  каліки,

Бо  у  цінах  ні  бельмеса,

Так  про  них  говорить  преса.

Правда,  є  в  нас  журналісти

Що  у  пекло  здатні  лізти,

То  ж  тремтіть  новітні  ґазди

Бо  не  вмер,  живий  Гонгадзе!

Лікувальні  кабінети

Не  приймають  без  монети.

Ціни  скачуть  як  зайці

Гріш  не  втримаєш  в  руці.

Де  дістати  нам  мікстуру

Щоб  змінити  владу-дуру?

Щоб  зробити  все  як  слід

Й  вільно  жити  сотні  літ.

То  ж  як  можете  лікуйтесь.

Якщо  є  із  ким  –  цілуйтесь.

І  плодітесь,  є  ще  час,

Щоб  не  здихались  від  Нас!

Ми  не  ляхи  і  не  німці.

Ми  не  турки  і  не  роми.

Ми  є  справжні  УКРАЇНЦІ

Й  живемо  у  себе  ВДОМА!

 

Р.S.

Мабуть  ми  у  тому  винні

Що  живемо  наче  свині.

Як  би  нам  усе  збагнути?

Й  шию  під  ярмо  не  гнути.                    25.12.2009р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377522
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.11.2012
автор: Дід Петро