Слова, що склалися в вірші,
Не пафосні, та дуже щирі,
Ідуть із глибини душі,
У рваних ранах, наче в тирі.
Хотів сказати, щоб мене
Ти просто серцем зрозуміла.
Пройдуть роки, і все мине,
Лише не біль, що там засіла.
Сприйми, благаю, зрозумій,
Нам наші долі не змінити.
Лише від думки, що не твій,
Не хочеться на світі жити.
Від цих думок і почуттів
Я божеволію ночами.
Бажав би іншого, хотів...
Але провалля поміж нами,
Провалля з двох десятиліть,
Хоч ми його не помічали.
Хто кидав камінь - замовчіть,
Бо ви, безгрішні, не кохали!
01.08.2010 p.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2012
автор: Мирослав Вересюк