Осіннє листя тихо вкрило землю
Й на ній, скрутившись, ніжно шаруділо.
Для багатьох це як бокал натхнення,
Мене ж лиш тішить те, що скоро буде біло.
Яскраві барви не наллють усмішку
Й рум'янець на щоках не з'явиться, на жаль.
Осіння теплота не гріє навіть трішки,
На серці залягла п'янка печаль.
Коли серпанок сніжно-білий ляже,
Коли вдягнеться білосніжною земля,
Тоді весь світ мені "Щаслива!" скаже...
Побачу я тебе, любов моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377582
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2012
автор: Чорнобурка