Такі врівноважені сонні очі.
Сто років самотності.
Щасливий до рідного болю
Вітаю. Живи, як хочеться.
Вона в цьому світі не гірша, не краща.
Мрії ламаються, ми з нею різні.
І знову з фінішу наші життя починаються.
Банальні рими в гримучих тактах
Біль зніме рукою…
Ти знаєш, я знову навчилася жити
Окремо з тобою.
8.11.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377596
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2012
автор: Катяха