І пульсу немає у наших серцях.
І світ розділився на дві половини.
Я тут компенсую свій відчай в віршах,
Ти там по паперу розмащуєш рими.
На зламаних душах зрослися кістки.
Фантомна печаль залишилась, до речі.
Ти довго боровся, а я - навпаки -
Давно піддалася своїй порожнечі.
Ми змушені завжди лишатись одні,
Щоб більш не робити з кохань дуелянтів!
Нам місце на темному тихому дні.
Ми, милий, мерці у душі, без варіантів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377604
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2012
автор: Саша Кіткотенко