Шукай сенсу тут і в цю ж кімнату
Давай, тягни його голими руками
Натягнутими трухлявими гітарами
Розплавленими свічками
Витягуй на світ Божий з лона матері.
Ляскай по ньому, змушуй кричати
Змушуй жити .
Хай Верещить..наливаються щоки хай
доводить присутність пульсу в собі
Не вір собі . вір йому.
Забудь все . сновидінням єдиним живи
Ти бачила дитину ,чужу
Ти тримала її.
Відчутям цим тримай себе
Вище піднімай комірець
Вір в символічність сну
Знищ терези в собі
Не відгризай частини тіла заживо
Є Ідея вища і досконаліша
Від твого прорахованого задуму.
Від твоїх людських кросвордів
Ти не Творець,
Не твоє це,
Знати, як краще.
А між іншим, живи не так ,як треба
Але давай всім поради.
Продовжуй зважувати незважуване,
Говорити про недозволене,
Дивись і твою планету зупинить
Чиясь стомлена щока непоголена.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377613
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2012
автор: Без Квітів