Сріблясті небесні світила
Пролили нам свій оксамит
І наші любові розправлені крила
Здійснили кохання політ.
В ажурнім мереживі ночі
Постелі шовкової гладь;
Ніжніші лиш твої принади жіночі
Мов білі пелюстки латать.
І форми твої надзвабливі,
Чаруючий погляд очей...
Блаженні ми, пристрасні, в Бога щасливі
З любові крильми з-за плечей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2012
автор: Бойчук Роман