сачок із волосся розп’явся в повітрі,
назбирує осені дух.
потраплять сюди золоті насінини
і чийсь потаємний рух…
одинокі листівки шукають свій шлях.
крутяться вічні мотиви…
вітер б’є в груди себе в дзеркалах,
розкодовує двері зливи.
магія сонних ущелин пульсує, бринить.
хмари на землю сповзають…
І все ближче і ближче хтось бубонить
Про те що кохає,
Кохає,
Кохає…
14.11.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377851
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2012
автор: gala.vita