Так мріємо зіграти роль….
Та слів ніяк не знаєм.
Готові дертися на п’єдестал,
Та ноги не тримають.
Нас манія величності псує:
Чим менше розуму, то більше гаму.
Здалека видно – морщене чоло,
А в ньому думки не бувало!
То жертви неправдивого життя,
Де показне засліплює всім очі.
Де бутафорські почуття
Здаються світлом серед ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377912
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2012
автор: А.Б.В.Гість