Із золота в срібло

Вже  майже  все  золото  Осені  вкрадене  Холодом
І  нитку  тепла  все  намотує  Сонце  в  клубок.
Невдовзі  Зима  увійде́    в  наші  дні  білим  привидом:
І  з  золота  в  срібло  природа  свій  зробить  стрибок.

На  зміну  парчі  -  оксамит,  білий  атлас  розстеляться
І  квіти  Мороз  намалює  на  склі  неживі;
І  білими  танцями  в  парі  зі  Снігом  Хурделиця...
Застигнуть  в  криштальних  крижинках  осінні  жалі.

Вкор́отяться  дні,  ну  а  ночі  сяйнуть  діамантами:
У  місячнім  сяйві  розтануть  зимовії  сни.
Пухнасті  сніжинки  своїми,  (мов  прими),  пуантами  -
Залишать  сліди  на  стежках  до  самої  Весни.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377928
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.11.2012
автор: Бойчук Роман