розстелений спокій на ліжку,
павутиння на плечі шаликом.
увібрала в себе усі попередження,
фарбувала вії натхненно жовтим
і дивилась на те
як ніхто не приходить.
з моди лізуть ошатні сукні
з них лізу непевно і терпко
мов з шкіри
в майбутнє.
розправляючи пустку могутню
і в знамена спіткань без влучень.
ти так гучно молишся,
що мені відбирає дихання.
і надміру новою віхою
на шляху постаю
твоїм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377970
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2012
автор: Biryuza