РАНОК

Ніч  розчинилась  
                 за  білим  віконцем
Посмішка  виграла  сенс.
День  наближається  
             спліднений  сонцем,
Наче    той    ангел    небес.  

Ранок  здивовано
                       витріщив  очі
Та  й  витирає    сльозу.
Юна  дружина
                   бажає  щоночі
Пити    кохання    росу.

Правда  щоранку
                   її  просинання
Радість    дарує    мені
І  я  благаю    
                 у  Бога  кохання
На    всі  останнії  дні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377978
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2012
автор: Дід Петро