Розбиті руки...Обіймали серце...
Топили сльози в чаші із жалю.
Вдихав повітря наче з перцем,
І їй кричав, що більше не люблю...
Вона пішла,не обернулась більше,
Мої чуття розп*яли на хресті.
А доля зашморг затяга тугіше,
Не чую більш слова святі....
Я душу десь навік згубив без неї...
Продав, забув, убив і не згадав.
Я знов ходив до нашої алеї,
Упав навколішки і назавжди прокляв...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378044
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2012
автор: Marianna Alvares