материнська любов

Материнська  любов  –  сила  це  неземна,
З  кожним  днем  знов  і  знов  все  забуде  вона:
Про  розлуку  і  сум,  все  забуде,  і  знов
Залишиться  у  серці  материнська  любов.

Материнська  любов.  Що  прекрасніше  є  ?!
Мати  дітям  своїм  всю  себе  віддає.
Ллються  сльози  гіркі  від  прощань  і  розлук,
Ллються  сльози,  коли  бере  внуків  до  рук.

Ллються  сльози…  а  ми?  Не  цінуємо  їх,
Хоч  немає  ціни  в  сліз  отих  золотих.
Ллються  сльози..  а  ми?  Вирушаємо  в  путь!
Нас  простори  вперед  невідомі  зовуть!

Летимо  ми  вперед  і  у  спеку,  й  в  морози,
А  що  ж  дома  лишилось?  -  Материнськії  сльози…
Ми  матусь  не  цінуємо  милих  своїх,
Та  не  вартії  ми  сліз  отих,  золотих.

На  цій  грішній  землі  тільки  раз  ми  живем,
Морем,  сповненим  хвиль,  в  свою  пристань  пливем.
Матері  ж  ввесь  цей  шлях  присвятили  лиш  нам,
Лиш  своїм  найдорожчим  дочкам  і  синам.

Плач,  істерики,  сміх,  і  безсоннії  ночі,
Геть  усе  пам`ятають  материнськії  очі.
Сивина  вмить  проскочить  на  маленькії  скроні
Від  турботи  про  долю  чи  то  сина,  чи  –  доні.

Хай  зірветься  земля,  і  загине  усе,
А  частинки  у  всесвіт,  вперед  рознесе,
Та  світитимуть  зорі,  й  відродиться  знов
Найсвятіша  з  святинь  –  МАТЕРИНСЬКА  ЛЮБОВ.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378061
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2012
автор: Дід Михалич