Якщо так важко, то чому мене шукаєш?
Чому вірші мої читаєш перед сном?
Навіщо серце собі ще раз розриваєш?
Чого ти знов чекаєш під вікном?
Ти геть прогнав, то їдь собі додому,
Не змушуй вимикати телефон.
Та не кажи про мене вже нікому,
Я все одно не вийду на балкон.
Коли приїдеш та щось матимеш сказати,
Мені бракує слів. Та ти ж мені не вірив…
Я вже не мала сил чогось іще чекати.
Слабка я, думав? Силу перевірив?..
Ну от і добре, що в мені ти помилявся,
Що я сильніша, ніж здавалося тобі.
Мені цікаво, а на що ти сподівався,
Коли упертий був та впевнений в собі?
Так, мені важко, але зранку все зникає,
Давно нікого під моїм вікном.
Здається, сніг. Здається, забуваю...
Я просто біль розбавила вином.
8 июня 2011
Copyright © Оля Тигра 2011 Все права защищены
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2012
автор: Оля Тигра