Ревную тебе до всіх,
Навіть коли випадково
Тебе хтось торкнутися міг
Чи просто промовити слово.
Хто поруч з тобою міг
Повітря одне вдихати
І через один поріг
Чи стежці одній ступати.
Ревную також до тих,
Хто в вічі тобі дивився,
Спокуси солодкої гріх
Глибоко в очах світився.
До сонця також ревную,
Бо всюди тебе цілує.
І вітру пориви чую,
Бачу, як він бешкетує.
Угору здіймає плаття,
Стегна голубить, груди.
Хіба ж на мої прокляття
Увагу звертати буде?
Хочу теж вітром стати
І, що б не казали люди,
Змогу безкарно мати
Пестити завжди і всюди.
31.08.2010 p.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2012
автор: Мирослав Вересюк