Знову сиво так стало надворі

Знову  сиво  так  стало  надворі,
Що  не  бачиш  з  відкритих  очей
Як  народжується  у  мінорі
З  ночі  пізньої  гамірний  день.

Народився  і  я  в  цьому  світлі,
Не  узявши  з  минулого  снів.
Відчуваю  як  тягне  в  повітрі
Давнім  спогадом  пройдених  днів.

Поморився  на  сонці  і  знову
Повертаюсь  до  ліжка  свого,
Щоб  почути  знайому  розмову
І  відчути  знайоме  тепло.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378382
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2012
автор: Poeta a terra deserta