Щодня коли її я бачу,
В душі і серці наче плачу.
Вона вродлива, ніжна, мила,
Прекрасна, добра й незрадлива.
Коли іду я мимо шопа,
Наче цей шлях - то моя доля.
За склом прекрасні манекени,
Немов то ти у центрі сцени.
Я бачу як вони сміються,
А в мене сльози наче ллються.
Адже я так тебе кохаю,
В думках так ніжно обіймаю.
Я скло цілую й мені так смішно,
Я написав на склі так ніжно:
"Люблю тебе моя єдина".
Це все лиш сон, лише хвилина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2012
автор: Швабчук (Schwabchuk)