Роздягни мене у своїй машині
Можеш везти хоч на край світу
Здається,я нова віднині
Тримайте від мене привіти
Роздягни ! І сядь збоку тихо
Хоч я вільна,навіщо ці драми?
Як підеш,то буде мені лихо
А залишишся..Що буде з нами?
Заплющ очі і дивися у корінь
Я прикрию себе білим снігом
Відчуваєш гарячий промінь?
Хіба це може бути збігом?
Не вдягай мене більше у одяг
Загорни усю краще у ласку
Поміняєм машину на потяг
І самі собі створимо казку...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378707
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2012
автор: malunivna