У листах, на чернетках і чистовиках,
Вірші пишеш ти щиро й невпинно…
Душу ти відкриваєш у всіх тих рядках,
Ти – поет! І в очах іскри видно…
Ніч, за ніччю, за днями – дні,
Серце й душу в чорнило мокаєш…
Ти затуплюєш всі олівці…
Про реальність свою забуваєш!
Вже не можеш без рими і слів,
Без паперу і ручки в кишені…
Ти багато сказати хотів,
Та із слів твоїх вийшли поеми…
Люди душу віддати могли б,
За талант і за іскорку Божу,
Ти ж лиш пишеш душевні пісні,
Не звертаєш увагу на прозу!
Не професія і не відпочинок,
Вірші стали тобі - як слова…
Ти без них – невідомий людинок!
Ти без них мов земля не жива!
Хоч героєм тобі ще не стати…
І забуде про тебе сучасності рід…
Але в кожному слові є крихітка правди,
І у кожному реченні твого серця слід!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378710
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2012
автор: LaLuna