Туман...Жовтіє листя під вікном,
Дерева сірі сплять і тишина кругом.
Сиджу я в повнім спокої і жду,
Такий мені знайомий телефонний звук.
Я знаю, ти подзвониш, ти прийдеш,
Бо кращої за мене не знайдеш.
А я всім серцем і душею є твоя,
Твоя навіки. Лиш душа моя
Тривожним покликом наповнена...Чому?
Тому що дуже сильно я тебе люблю!
І ось вже чую той жаданий звук,
Хапаю телефона я до рук,
І чую: "Ну, привіт Мала! Ти як?
Я скучив, я вже мчу на всіх парах!"
Тепло всім тілом розіллється і тоді
Я посміхнуся ніжно й відповім:
"Чекаю, любий, дуже і люблю
Тебе одного! І ні з ким не розділю..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378773
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2012
автор: Даринка Цікава