Осіння тиха ніч,
на небі сяють зорі.
Долиною туман,
роса блищить, мов море.
Поснули вівці на полях
І вівчарі в спокої.
Земля ще дихає теплом,
Весь урожай в коморах.
Новиною збентежені усі –
У селах і містечках людно.
То імператор дав наказ:
Здійснити перепис повсюдно.
В заїздах місця вже нема,
Де ж людям притулитись…
Ідуть в кошари зимові
Щоб прилягти,зігрітись.
І Йосип, тесля, мусить йти,
Бо народився в Віфлеємі.
Його дружина Сина жде
І родить в стайні, не в постелі.
В цей час був знак для пастухів:
Яскраве світло, ангел їм промовив –
В Давида місті народився Спас,
Христос Господь прийшов від Бога.
Ознака вам, погляньте, ось:
Дитя сповите в яслах де худоба…
І ангелів велика многота
Піснями вихваляла Бога.
Прийшли до Віфлеєму пастухи
І розповіли все, що чули від Єгови,
Що ангел їм про Сина сповістив.
Раба Господня сповнилась любови.
Сьогодні ми забули все,
Мамона володіє світом.
В честь Сатурналій нав’язали всім «Різдво»
І Бога зневажають блудні діти.
Ісус не святкував народження Свого.
І християнський світ не знав таке від роду.
Традицію таку для зиску завели
Купці голодні для погибелі народу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378796
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2012
автор: А.Б.В.Гість