Ще кiлька мрiй,i прийдуть
першi сни,i буде нiч крiзь
пальцi сiять зорi,а
душi ,наче
янголи,прозорi,притулять
ся до теплих крил весни.I
крiзь гардин оманливу
вуаль,закотиться щоб
впасти в рими мiсяць,для
нього там,сьогоднi стiльки
мiсця,що зi стiни
позаздрив сам
Стендаль.Ще кiлька слiв,i
зрозумieш ти,у чомусь
запiзнiла,в чомусь
рання,яке неопалиме це
кохання,що по мiж нами
зводить знов мости.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2012
автор: Леслав