Облітає мій світ. Засипає гарячими сірими,
часом жовтими стертими правдами.
До новітньої ери жили, обіймали і вірили,
а тепер закида листопадами.
Якщо можна без руху до втоми в очах загубитися,
переплутала рідних із хижими.
Я заплутала осінь в собі - ми тепер з нею квити. Я
оточила себе бездоріжжями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378971
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2012
автор: Опівнічниця