Сьогодні я відчула запах осені.
Такий вогкий і з присмаком дощу.
І знову в гості спогади запрошені.
Я їх гарячим чаєм пригощу.
Вони зігріються, й мене разом зігріють.
Як в ковдру загорнуся я у них.
А за вікном дерева вже жовтіють-
Даруючи частинку днів старих.
Постукає в вікно до мене вітер
І заспіває пісню самоти.
А листя із багряно-жовтих літер
Під ноги встелить з мрії килими.
Стулю я на хвилину свої вії
І сонця згадую, примарне вже, тепло.
В середині заснуть якісь надії.
Постука в дверї те, що вже пішло.
Я вже звикаю до таких примарних
відвідин із минулого життя.
Я навіть їх чекаю, цих туманних,
гостей, що відійшли у небуття.
Приносить їх з собою кожна осінь.
І кожна осінь їх з собою забира.
Вона у мене дозволу не просить.
Цей дозвіл я сама колись дала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379167
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.11.2012
автор: ЮЛІЯ