Небо, вкрилося зірками
Повний місяць світить в нім,
Опускає він легенько
На могилку мою, тінь.
Віє вітер завиває
Вгору листя підіймає,
То підніме, то опустить,
То закрутить і несе
Туди, де сонечко встає.
Та нескоро сонце встане,
Не скоро листя те багряне
Побачить світло, як і я,
Що лежу у цій берлозі
Неначе камінь при дорозі,
Холодний, сірий і тяжкий,
Так же само неживий.
Сумно тут мені лежати
Немає з ким і помовчати,
І тільки вітер наді-мною
Гуляє, грається з листвою
То підніме, то опустить,
То закрутить і несе
Туди, де сонечко встає!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379184
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 20.11.2012
автор: Крапивний