Невпинна осінь недаремно
Свою сповільнює ходу.
То розцвітають хризантеми
У ботанічному саду.
Мов елегантні іноземки,
Піднявши гордо пелюстки,
Танцюють парами фламенко
Багряні осені квітки.
То тут, то там пірнають стрімко
В лілове марево густе
Закучерявлені голівки
У граціознім фуете.
Через таке барвисте поле
У гурті сонячних квіток,
Зробивши жовто-біле коло,
Ромашки повели танок.
П`янкого випити нектару
Злетілись бджоли на банкет,
Бо зірве вітер незабаром
Останній осені букет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379294
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2012
автор: Галина_Литовченко