А вона хотіла колись акторкою стати,
Потопати у квітах і дратувати своєю славою,
Хотіла сторінки життя гортати,
Так ніби все, що має значення, - це лиш рожеве тістечко із вранішньою кавою.
Хотіла слухати поезії про свою красу
І кожного дня ласувати білосніжним "Рафаелло",
Кожної прем'єри чути тисячі слів "Обожнюю" і "Люблю!",
Хотіла, щоб хтось приносив сніданки до ліжка, а життя було солодкою "Нутеллою".
А вона просто хотіла жити
І бути героїнею власного пригодницького фільму,
Всім серцем намагалась любити
Фонтан феєрверків шампанського,та любила почуття польоту вільне.
А вона хотіла колись...Та це вже не має значення,
Сьогодні вона не знаменитість і не акторка, хоча...
Та ні, вона не змінила ні статусу, ні світобачення
Щодо всього, що залишилось на дні недопитої чарки вина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379323
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.11.2012
автор: Анастасія Мосевич