Вже не бентежить те,що злива за вікном
Спокійно я за нею споглядаю.
І все що було-було лише сном
В реалі місця снам, на жаль,немає.
Вже не бентежить навіть душу листопад
Опавше листя смуток ледь навіє.
Сльозинки падають, немов би зорепад,
Та світлі мрії серденько зігріють.
Думок багато в цей холодний вечір,
Змішалися до купи всі гуртом.
Розплутаю клубок. Засну під ранок.
І не бентежить те,що злива за вікном...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379359
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2012
автор: Ірин@