Коханий мій, моя осіння ти любове,
Золотить місяць небо вечорове,
Зове до себе, до зчудованих зірок,
Мені б до тебе, у твої обійми крок.
В цілунку запашнім злитись губами,
Збурити хвилю струму поміж нами,
Вдихнути видих твій, впустити у легені,
Відчути всім єством, одній мені,
Як ллється він вином гарячим
Й тече по венах, і не інакшим,
А гучним виром там клекоче.
Моє ж ти серце, серце бажає, хоче
Твоєю бути. У грудях щось лоскоче.
Снуються сутінки, блукають по кімнаті,
Моя ти, доле, мрії палкі - картаті.
21.11.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2012
автор: Валентина Ланевич