До тої, що в мені живе

хочеш  ти  чи  не  хочеш,  
у  тебе  лише  один  є  вихід.

дарма  гримаси  болю  корчиш  -
нічим  не  обманути  сиріт
неба,  які  тебе  стерегтимуть
у  пустоті  урочищ.

не  напружуй  тонких  брів
бездоганний  вигин
всупереч  плину  жорстоких  років.

ніхто  у  тому  не  винен,
що  пам*яті  людської  каламуть
підіймає  із  самого  дна  всю  муть
давно  забутих  віщих  снів.

спочинь.

вже  завтра  буде  новий  день,
який  іще  не  підірвав  загальної  довіри
і  на  який  все  сподівається  ще  чернь  -
ти  скоро  теж  наберешся  їх  віри.

одна  лиш  моя  засторога,
у  тебе  лишилась  одна  дорога:
до  откровень.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379366
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2012
автор: Aelita Bostock