Не відпускай мене,не треба.
Тримай хоча б в душі в кімнаті.
Де образ Бога,що розпятий.
А я за це злечу до неба.
Не відпускай.Тули до себе,
Тримав в обіймах,в поцілунках.
А я за це тобі в дарунках,
В долонях ціле Боже небо.
Я так люблю тебе.Ти знаєш?
На двох нехай дорога,щастя.
І сни одні нам двом присняться.
Та ти хоча б мене шукаєш?
Тримай щосили,щохвилини.
Тримай.Щоб сил у Бога взяти.
Тримай для того,щоб шукати.
Тримай,хоч хочеш відпускати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379368
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2012
автор: Відочка Вансель