Так у світі вже ведеться
Кожен з нас за чимсь женеться.
І плететься павутиння
З дня у день, з хвилин в години.
Думаєм лишень про себе
Нам чужих проблем не треба.
В нас проблеми виникають -
Інші їх не помічають.
Починаємо бурчати
На усе й всіх ображатись,
І міняєм як запаску
Вранці ще одіту маску.
Оглядаючись навколо -
Ми не впізнаєм нікого.
В наших силах все змінити -
Взяти і почати жити.
А якщо вже все дістало
Йду я до своєї мами.
Вона всміхнеться ласкаво
Й скаже: "Доню, хочеш кави?"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379471
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2012
автор: Даринка Цікава