Сльози дощу розмивають мій біль,
Мрії нехай попливуть вслід за ним,
Вже не лишилося марних надій,
Хай забирає їх вітру порив
Хай занесуть у безодню мене,
Сльози мої, що злилися з дощем,
Спокою серце тепер не знайде,
Струни його вже давно під ножем
Краплі дощу не посіють тепла,
Лиш залишилися розпачу сни,
В моїх сльозах його теж вже нема,
Все, що минуло, тепер не знайти...
Вже не повернеш ті сонячні дні,
Що дарували надій небокрай,
Все це можливо хіба що у сні,
Там лиш існує небачений рай
Жити в неволі чи вирвати біль?
І відпустити його у пітьму,
Більше боротись не в силі мені,
Я віддаю свої рани дощу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379492
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.11.2012
автор: Маріанна Smile