Було б добре сховатись від Світу,
Зачаїтися десь між віків,
Загорнутись в жебрацькую свиту
І снувати орбіти Світів
У клубок "всіх галактик". А потім -
З нього виплести дещо нове:
Щось не схоже на Космос, із плоті,
Невмируще щось, вічне, живе!
___________
...Це зробив Господь Бог ще до мене
І ховатись безглуздо кудись,
І безглуздя втікати від себе, -
Не для цього ж бо я народивсь.
Досконалим наш Світ є і люди,
І життя є прекрасним! Проте..,
Ми не знаємо що, коли буде,
Як і де зерно щастя росте..?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379538
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2012
автор: Бойчук Роман