Твої листи запахли чебрецем –
Клечальним зіллям батьківської хати,
Хоч кілька літ протюпали тихцем
Від у кінці поставленої дати.
Мені ще вітер длявся в голові,
А ти вже сина в думці колисала.
Чи ж диво, що не я тоді повів
Тебе, дівча, до шлюбного причалу.
Чому так прикро згадувати це?
Здавалася ж байдужливою втрата...
Примарних душ я був-таки знавцем,
Коли не вмів листи твої читати.
__________
Длятися (розм.) – затримуватися, баритися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379672
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.11.2012
автор: Олег Завадський