Я роботію від щастя свого небуття
Зализую долю із смаком горіха
Усе налагоджую нині навіки,
Шукаючи скрізь заспану невпинність життя.
Я роботію від праці буденності дня
І роблю напрочуд усе фанатично
Буття в автоматі іде фантастичне -
Для чого все роблю? Це просто фігня!
23.11.2012 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379696
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.11.2012
автор: Андрій Яремко-Ярий