Життя - не поле перейти,
Не зміряєш на кроки,
Буває, що цілі світи
Твої вміщ́ають роки.
Буває, що лише пісок
Перетирають жорна
І білизною у висок
Лягає смуга чорна.
І що у цьому решеті
Лише Господь сам знає,
На жаль, у нашому житті
По всякому буває.
Буває Гріх, буває Спас,
То благо, то в напрузі,
Та найдорожче, що є в нас
Лише родина й друзі.
Хай винуватців Бог простить,
А з душ скресає крига,
Нехай Господь усіх хистить
Мечем Архистратига.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379717
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2012
автор: kalush