Навіть ніч з нестями побіліла,
Коли пішов ти в темінь навмання.
Я тебе спинити не зуміла,
Як на скаку нестримного коня.
Молодого місяця усмішка
У бокалі повному вина.
Ну яка мені розкаже книжка,
В чім моя невинність і вина?
В тому, що люблю свавільний вітер,
Часто проти течії пливу.
Може, винна я, що серед літа
Зорі з неба падають в траву?
Що димлять жоржинові багаття,
Де тепер зігрітися джмелю?
Моєї тут провини небагато,
Вина у тім, що я тебе люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2012
автор: Лариса L