Здавалось перемога недалечко
І ми в своєму краї запануєм,
Лишилося в бою під Берестечко
Всім показать, як добре ми воюєм!
Ну, хто міг знать - на кожного по троє,
А вороги все ситі і умілі…
Та знали ми і не таких героїв!
Чого хто варт, побачимо на ділі.
Уже від першого шаленого удару
У ворогів піджилки затряслися!
Ми бачили: таких ударів пару,
І наші всі сподіванки збулися.
І тут втекли союзники – татари…
Всім стало ясно - мріям не бувать!
В болото нас загнать, в мочари
Наш ворог взявся мудрувать.
Ще десять днів від сходу до заходу...
А добре ви за нас таки вчепились!
Вже полягло до безлічі народу,
А ми все бились, бились, бились...
Ну і нехай, що утекли татари,
І що оточення, здається, не прорвать,
В болото все гармати і литаври!
Трьом сотням відчайдухів прикривать!
Всім, чим змогли ми вимостили гать,
І, все-таки, в панів кишки тонкі,
Бо Богуну вдалося врятувать
Із кожних трьох - по два полки!
Ти присядь на паперті з краєчку
І не плач – ми відстраждали все…
Мужність козаків під Берестечко
Україні славу принесе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379899
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 24.11.2012
автор: Микола Серпень